г. Одесса, ул. Троицкая, 39 65000

Застосування технологій інструментального масажу в процесі відновлення рухових функцій в дітей з неврологічними порушеннями

Холодов С.А., Завалевська Я.В.

Застосування технологій інструментального масажу в процесі відновлення рухових функцій в дітей з неврологічними порушеннями. Проблеми реабілітації: Збірник наукових праць. Одеса: Букаєв В.В., 2022. С. 117–121.

Масаж є дуже важливої складової будь якого процесу фізичної реабілітації або фізичної терапії, зокрема в системі відновлення рухових функцій в особистостей з неврологічними порушеннями і являє собою дозовану механічну дію на поверхню тіла людини або будь-якого органу [2,3,6].

За засобами застосування усі види механічного масажного впливу на тіло людини поділяють на чотири групи: мануальне (ручне); педіальне (ножне); апаратне та інструментальне. [4].

У практиці реабілітації осіб із захворюваннями нервової системи та опорно-рухового апарату вже багато років і навіть десятиліття як у нашій країні, так і за її межами, широко використовуються методи із застосуванням різноманітних масажних інструментів, які найчастіше прийнято називати одним загальним терміном «масажери» [1,5].

Сучасні масажери налічують сотні різних пристосувань та безліч їх модифікацій, які відрізняються між собою формою та площею масажних поверхонь, «кроком» виступаючих елементів, матеріалом, з яких вони виконані, розмірами, конструктивними особливостями тощо (мал. 1).

Зміст та особливості використання різних інструментальних методик у неврологічній практиці розкрито в роботах відомих вітчизняних та зарубіжних авторів.

У роботах більшості авторів підкреслюється, що маніпуляції масажерами є доповненням до ручної дії, розширюють спектр різних відчуттів пацієнта, полегшують виконання прийомів, що вимагають великих фізичних зусиль масажиста, дозволяючи досягти тих результатів, яких не в змозі досягти майстер, одними руками [2,3]. Разом з тим, окремі фахівці розглядають інструментальний масаж і як самостійну технологію, здатну вирішувати як терапевтичні, так і профілактичні завдання [7].

Використання цих засобів у неврологічній практиці, як правило, пов’язане з вирішенням завдань, спрямованих на зменшення больових синдромів, зміцнення ослаблених м’язів, розслаблення спастично-напружених м’язів, зняття втоми та посилення обмінних процесів в окремих м’язових групах, покращення загального функціонального стану організму тощо.

Застосування масажерів при роботі з дорослими пацієнтами не викликає особливих труднощів, при використанні їх у дитячій практиці часто виникають проблеми, пов’язані з небажанням дитини піддаватися впливу цих «страшних» інструментів. Найчастіше такі випадки мають місце при використанні пристроїв з голчастими або загостреними поверхнями.

Тому дуже важливо при використанні масажерів не викликати негативного ставлення до цих пристроїв з боку дітей. Інакше кажучи, масажисту чи інструктору необхідно перед початком інструментального впливу «подружити» дитини з пристосуванням.

У багатьох реабілітаційних центрах м. Одеси, де основною нозологією є діти з неврологічними порушеннями, фахівці-реабілітологи та масажисти успішно застосовують величезний арсенал масажних інструментів для вирішення великого кола лікувальних завдань.

Дітям дошкільного та молодшого шкільного віку зазвичай «пропонували» масажні пристосування в ігровій формі, порівнюючи їх з різними цікавими для малюка іграшками, героями казкових творів, персонажами з улюблених мультфільмів тощо.

Дані асоціації викликають позитивні емоції у дитини, і стимулюють у нього інтерес до «гри» з масажними пристосуваннями. Найбільший інтерес становили для дітей масажери з рухомою масажною поверхнею (валики, каталки тощо).

Малюкам пропонували спочатку «покатати» їх на тілі знайомих їм людей, при цьому вони спостерігали реакцію дорослих, а потім без жодного страху і навіть з цікавістю виконували всі рухи на собі.

Позитивні тактильні відчуття були також мотивацією, яка спонукала дитину виконувати різні маніпуляції масажерами на своєму тілі. Крім цього, самі масажні рухи, що виконуються в різних напрямках, точність і правильність яких коректувалися з боку дорослого (масажиста, інструктора ЛФК або одного з батьків) були хорошим засобом для розвитку маніпулятивних здібностей та дрібної моторики дитини.

У тих випадках, коли дитина, в силу певних причин, не могла утримувати масажер самостійно, один з дорослих допомагав фіксувати пристосування в руках дитини та здійснювати її пересування.

Добре зарекомендували себе при роботі з дітьми, які страждають на неврологічні порушення також масажні кільця різного діаметру. При правильному індивідуальному підборі кільця у відповідності до антропометричних та індивідуальних психологічних особливостей дитини, діти, навіть раннього віку з великим задоволенням сприймали процедуру масажу, а пацієнти старшого віку з непорушеною функцією рук охоче самостійно виконували масажні маніпуляції (мал. 2).

Добре зарекомендували себе при роботі з дітьми, які страждають на неврологічні порушення також масажні кільця різного діаметру. При правильному індивідуальному підборі кільця у відповідності до антропометричних та індивідуальних психологічних особливостей дитини, діти, навіть раннього віку з великим задоволенням сприймали процедуру масажу, а пацієнти старшого віку з непорушеною функцією рук охоче самостійно виконували масажні маніпуляції (мал. 2).

З великими труднощами ми зіткнулися під час використання площинних голчастих аплікаторів. Як відомо, перші кілька секунд впливу аплікатора викликають почуття болю, яке потім зникає і на зміну йому приходять відчуття тепла, розслаблення тощо.

Нами були використані аплікатори з кроком 3х3 мм та 4х4 мм, які сприяли значному зниженню часу розвитку больових відчуттів. Дітей укладали на голчасті килимки, спочатку на м’яку, а потім після адаптації больових рецепторів, більш жорстку поверхню масажного столу або гімнастичного килимка. Після 20-30 хвилинної аплікації у більшості дітей спостерігалося зниження м’язового тонусу, що створювало сприятливіші умови для виконання пасивних та активних рухів (мал. 3).

Малюнок 3.

Завдання, спрямовані на підвищення тонусу м’язів і стимуляція активності окремих м’язових груп за допомогою пластинчастих аплікаторів, навпаки, вирішувалися короткочасними натисканнями масажними пристроями (до легкого больового порога) – «методом прожиму».

Особливістю організації процесу реабілітації дітей з неврологічними порушеннями є те, що з певних причин багато батьків пацієнтів більшу частину часу змушені займатися зі своїми дітьми в домашніх умовах, самостійно виконуючи інструкції та рекомендації фахівців лікувальних закладів (масажистів, методистів ЛФК, дефектологів, психологів тощо). Тому одним із завдань, яке ми ставили перед собою, було навчання батьків роботі масажними техніками з використанням масажерів поза межами реабілітаційних закладів.

Після закінчення курсу реабілітації батьки отримували індивідуальну програму самостійної роботи з дитиною в домашніх умовах, до якої були включені методичні рекомендації щодо застосування інструментального масажу разом із іншими реабілітаційними засобами.

Таким чином, нами було відзначено позитивний ефект комплексного застосування масажних пристроїв у системі відновного лікування та реабілітації дітей з поєднаними порушеннями нервової системи та опорно-рухового апарата, що виявлялося у покращенні загального психоемоційного стану дітей, зниженні м’язового тонусу та ступеня вираженості позо-тонічних рефлексів, збільшенні рухливості у суглобах. Це дозволяє з впевненістю стверджувати про доцільність їх подальшого застосування в педіатричній практиці, а також демонструє необхідність подальших розробок нових технологій інструментального масажного впливу для підвищення ефективності реабілітаційного процесу дітей з різними неврологічними порушеннями.

Література

  1. Актуальні питання сучасного масажу // Збірник статей ХІ міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 24-25 квітня 2020 р., ХДАФК, 2020. 95 с.
  2. Васичкин В.И. Лечебный массаж. М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2005. 288 с.
  3. Дубровский В.И., Дубровская Н.М. Практическое пособие по массажу. М.: Изд-во «ШАГ», 1993. 448 с.
  4. Еремушкин М.А. Медицинский массаж. Базовый курс: классическая техника: учебное пособие. М.: ГЕОТАР – Медия, 2018. 200 с.
  5. Єфіменко П.Б. Техніка та методика класичного масажу: [навч. посіб.]. Харьків: ОВС, 2017. 215 с.
  6. Фокин В.Н. Полный курс массажа: учебное пособие. М.:ФАИР-ПРЕСС, 2000. 512 с.
  7. Холодов С. А. Методичні рекомендації до практичних занять та організації самостійної роботи з навчальної дисципліни: «Сучасні технології оздоровчого масажу»: методичні рекомендації. Одеса: Університет Ушинського, 2021. 33 с.

Также Вас может заинтересовать